До основних проблем, які вирішуються в рамках міжнародного співробітництва відносять: спільні інженерні і технічні розробки з питань охорони атмосферного повітря та природних вод, проблеми забруднення під час сільськогосподарських робіт, збереження флори і фауни, створення природоохоронних територій тощо. Дисципліна «Більш чисті виробництва» передбачає вирішення екологічних проблем таких галузей виробництв, як енергетика, металургія, машинобудування, нафтопереробка, хімічна, целюлозно-паперова, харчова промисловість, сільське господарство та будівельна індустрія.
Метою вивчення даної дисципліни є професійна підготовка та формування у студентів комплексу знань про сучасну стратегію створення чистих ecofriendly виробництв, про основні напрямки діяльності при впровадженні попереджувальних заходів в екологічній безпеці виробництв. Відповідно до мети підготовка магістрів ОПП/магістрів ОНП вимагає посилення сформованих у студентів компетентностей:
• Здатність генерувати нові ідеї (креативність);
• Здатність розробляти та вдосконалювати методи та технології;
• Обізнаність на рівні новітніх досягнень, необхідних для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування;
• Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем;
• Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину;
• Здатність самостійно розробляти екологічні проекти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей;

1.2. Основні завдання навчальної дисципліни.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:
• Знати на рівні новітніх досягнень основні концепції природознавства, сталого розвитку та методології наукового пізнання;
• Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля
• Уміти використовувати концептуальні екологічні закономірності у професійній діяльності;
• Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів в умовах суперечливих вимог
• Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища
• Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля
• Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов
• Застосовувати нові підходи для вироблення стратегії прийняття рішень у складних непередбачуваних умовах
• Уміти самостійно планувати виконання інноваційного завдання та формулювати висновки за його результатами
• Знати сучасні підходи до організації екологічно чистих виробництв, реорганізації та реконструкції діючих виробництв з позицій ресурсозбереження з урахуванням життєвого циклу продукту
• Користуючись науково-технічною інформацією, нормативними документами, професійними знаннями, застосовувати методи управління технологічними процесами, устаткуванням, які забезпечують захист водних об’єктів, атмосфери, ґрунтів та надр від забруднення і шкідливих впливів.