У сучасних умовах глобальних суспільних трансформацій соціальна робота є однією з найбільш важливих професій, потрібних для стійкого розвитку суспільства. В Україні поряд зі значними перетвореннями в політичній і економічній сферах відбувається реформа системи надання соціальних послуг, переосмислюється роль державних соціальних закладів і служб та неурядових організацій у здійсненні соціальної роботи з різними категоріями осіб. Перед сучасним соціальним працівником постають нові актуальні проблеми, нестандартні завдання, вирішення яких потребує відповідних дослідницьких умінь та методологічних якостей.
Основою готовності соціальних працівників до науково-дослідницької роботи є знання теоретичних засад наукових досліджень, специфіки їхньої організації в соціальній роботі, а тому предметом курсу є теорії і методологія наукового пізнання, теоретичні та емпіричні методи досліджень, особливості побудови експериментально-дослідної роботи, формування і розвиток аналітичних і організаційно-дослідницьких навичок, спрямованих на опрацювання різних джерел інформації, планування і проведення експерименту, оволодіння формами відображення результатів наукових досліджень тощо.
Мета курсу – сформувати у здобувачів цілісне бачення наукового дослідження з соціальної роботи та логіки його побудови, а також сприяти засвоєнню магістрантами сукупності методологічних знань щодо призначення, змісту, функцій, принципів та організації дослідницької роботи, розвиток уміння визначати науковий апарат дослідження та планувати і проводити соціально-педагогічний експеримент.
Завдання курсу:
- ознайомлення здобувачів із теоретичними основами побудови та здійснення наукових досліджень;
- формування навичок практичного обґрунтування методології наукового дослідження у СР та реалізації його основних завдань при виконанні магістерської роботи;
- ознайомлення магістрантів із категоріальним апаратом, основними етапами виконання дослідження, основами та перспективами розвитку науки, що обумовлює формування професійного рівня готовності ФСР до виконання обов’язків.
У результаті вивчення освітнього компоненту (ОК)/навчальної дисципліни здобувач повинен знати:
- дослідницькі принципи науки;
- основи теорії та методики досліджень соціальних явищ;
- методи наукового пізнання;
- методологічні принципи соціальних досліджень;
- місце та роль системного підходу в науковому пізнанні;
- основи теоретичних та експериментальних досліджень і форми їх представлення;
- планування експерименту й аналіз його результатів;
- загальну структуру побудови наукових досліджень і методологічні передумови та етапи проведення наукових досліджень у СР.

Розвинути в собі відповідні здатності та оволодіти низкою компетентностей, а саме:
1. Інтегральна компетентність:
Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі соціальної роботи або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

2. Загальні компетентності:
1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
2. Здатність розробляти і управляти проєктами.
3. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
4. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
5. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
6. Здатність виявляти ініціативу та підприємливість.
7. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
8. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
9. Навички міжособистісної взаємодії.

3. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
1. Здатність до розуміння та використання сучасних теорій, методологій і методів соціальних та інших наук, у тому числі методи математичної статистики та кількісні соціологічні методи, стосовно завдань фундаментальних і прикладних досліджень у галузі соціальної роботи.
2. Здатність до виявлення соціально значимих проблем і факторів досягнення соціального благополуччя різних груп населення.
3. Здатність професійно діагностувати, прогнозувати, проектувати та моделювати соціальні ситуації, в тому числі на етапі раннього втручання.
4. Здатність до впровадження методів і технологій інноваційного практикування та управління в системі соціальної роботи.
6. Здатність до оцінки процесу і результату професійної діяльності та якості соціальних послуг..
9. Здатність доводити знання та власні висновки до фахівців та нефахівців.
10. Здатність виявляти ініціативу та підприємливість задля вирішення соціальних проблем через упровадження соціальних інновацій.
15. Здатність до розроблення, апробації та втілення соціальних проектів і технологій.
16. Здатність упроваджувати результати наукового пошуку в практичну діяльність.

Після засвоєння освітнього компонента здобувачі вищої школи мають продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПРН 01 Розв’язувати складні задачі і проблеми, що потребують оновлення й інтеграції знань в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.
ПРН 02 Критично оцінювати результати наукових досліджень і різні джерела знань про практики соціальної роботи, формулювати висновки та рекомендації щодо їх впровадження.
ПРН 03 Застосовувати іноземні джерела при виконанні завдань науково-дослідної та прикладної діяльності, висловлюватися іноземною мовою, як усно, так і письмово.
ПРН 04 Показувати глибинне знання та системне розуміння теоретичних концепцій, як із галузі соціальної роботи, так і з інших галузей соціогуманітарних наук.
ПРН 05 Збирати та здійснювати кількісний і якісний аналіз емпіричних даних.
ПРН 06 Самостійно й автономно знаходити інформацію необхідну для професійного зростання, опановувати її, засвоювати та продукувати нові знання, розвивати професійні навички та якості.
ПРН 07 Застосовувати загальне та спеціалізоване програмне забезпечення для вирішення професійних задач та здійснення наукового дослідження.
ПРН 08 Автономно приймати рішення в складних і непередбачуваних ситуаціях.
ПРН 10 Аналізувати соціальний та індивідуальний контекст проблем особи, сім’ї, соціальної групи, громади, формулювати мету і завдання соціальної роботи, планувати раннє втручання в складних і непередбачуваних обставинах відповідно до цінностей соціальної роботи.
ПРН 12 Оцінювати соціальні наслідки політики у сфері прав людини, соціальної інклюзії та сталого розвитку суспільства, розробляти рекомендації стосовно удосконалення нормативно-правового забезпечення соціальної роботи.
ПРН 13 Демонструвати ініціативу, самостійність, оригінальність, генерувати нові ідеї для розв’язання завдань професійної діяльності.
ПРН 14 Визначати методологію прикладного наукового дослідження та застосовувати методи кількісного та якісного аналізу результатів, у тому числі методи математичної статистики.
ПРН 15 Розробляти критерії та показники ефективності професійної діяльності, застосовувати їх в оцінюванні виконаної роботи, пропонувати рекомендації щодо забезпечення якості соціальних послуг та управлінських рішень.
ПРН 19 Розробляти, апробувати та втілювати соціальні проекти і технології
ПРН 20 Упроваджувати результати наукового пошуку в практичну діяльність.

Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування дисципліни).
Знання з теорії соціальної роботи, педагогіки, психології, соціології, філософії та основ соціально-правового захисту, технологій соціальної роботи та математичної статистики.