Однією з форм швидкого реагування на кризові ситуації, інструментом впровадження соціальної політики виступає професійна соціальна робота і соціально-педагогічна діяльність. Змістом її є надання допомоги людям, що потрапили у складну життєву ситуацію, шляхом діагностування їхніх проблем, прогнозування, посередництва, інформаційно-консультативної діяльності, прямої педагогічної і психологічної підтримки, яка стимулює власні сили клієнтів.
Комплексність проблем соціальної роботи та соціально-педагогічної діяльності, складність об’єктів і суб’єктів соціальних перетворень, необхідність при обмеженому об’ємі соціальних ресурсів одержання максимально значимого і ефективного результату – все це вимагає технологізації соціальної (соціально-педагогічної) роботи, а специфіка цього виду діяльності визначає характер тих методів і технологій, які використовуються фахівцями СР, соціальними педагогами.
Соціальні технології – це спосіб реалізації конкретного складного процесу шляхом розчленовування його на систему послідовних взаємозалежних процедур і операцій, що виконуються однозначно; стандартний комплекс методично описаних і практично впроваджених дій і/чи процедур, які об’єднані у певній послідовності або сполученні і дають вимірюваний або інший відчутний соціальний результат у соціальній сфері.
Навчальний курс/освітній компонент «Методи і технології соціальної роботи: вітчизняні і зарубіжні практики» є складовою частиною дисциплін професійного циклу нормативного блоку підготовки соціальних працівників і розкриває теоретичні основи методів і технологій соціальної роботи, соціально-педагогічної діяльності, а також запропоновані різні технологічні підходи до розв’язання найбільш типових на сьогоднішній день соціальних і соціально-педагогічних проблем, оскільки охопити всі напрямки соціальної роботи і соціально-педагогічної діяльності, враховуючи їх різноманіття, неможливо. Його вивчення передбачає підвищення професійної компетентності майбутніх соціальних працівників та сприяє оволодінню необхідними методами і технологіями фахової діяльності в галузі соціальної роботи.
Мета курсу – ознайомлення студентів з основними характеристиками методів і технологій соціальної роботи, соціально-педагогічної діяльності та сприяти оволодінню методиками їх запровадження, знайомство із актуальними й ефективними вітчизняними і зарубіжними практиками соціальної роботи.
Завдання курсу:
• розкрити зміст технологічного підходу до сучасної практики соціальної роботи та соціально-педагогічної діяльності з точки зору теоретичних засад технологій визначеної діяльності та їх характеристики;
• визначити зміст понять: «метод», «методи соцільної роботи», „технологізація соціальної (соціально-педагогічної) роботи”, функції технологій соціальної роботи та моделі і форми СР в Україні та світі;
• надати базові знання, щодо основних методів і загальних технологій соціальної роботи: соціальну діагностику, соціальну експертизу, соціальне передбачення і соціальне проектування, технології соціальної профілактики та адаптації, соціальної реабілітації та терапії, методів індивідуальної, групової, масової роботи та роботи в громаді, комунікативні технології; систему соціальної роботи у зарубіжних країнах;
• розкрити специфіку міждисциплінарних технологій і методик, які використовуються в соціальній роботі: організаційно-управлінські технології, соціологічні технології, соціальні, педагогічні та психологічні методи в соціальній роботі, аналізуючи вітчизняний і зарубіжний досвід та практики.
Особливістю впровадження в освітній процес інноваційних педагогічних технологій є використання в умовах ЗВО компетентністного підходу, а також формування і розвиток у майбутніх здобувачів низки важливих компетентностей, серед яких – інтегральна, загальні та спеціальні (фахові) компетентності, якими має оволодіти бакалавр у процесі підготовки за ОПП.
Освітній компонент «Методи і технології соціальної роботи: вітчизняні і зарубіжні практики» спрямовано на формування і розвиток наступного комплексу компетентностей та програмних результатів навчання:
Програмні компетентності
ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у соціальній сфері або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності (ЗК)
ЗК 4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 5. Здатність планувати та управляти часом.
ЗК 6. Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності.
ЗК 8. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК 9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 12. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК 13. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети
ЗК 14. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.
ЗК 15. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
Фахові компетентності (ФК)
ФК 1. Знання і розуміння сутності, значення і видів соціальної роботи та основних її напрямів (психологічного, соціально-педагогічного, юридичного, економічного, медичного).
ФК 2. Здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів.
ФК 3. Знання і розуміння нормативно-правової бази стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення.
ФК 4. Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади.
ФК 5. Здатність до виявлення, соціального інспектування і оцінки потреб вразливих категорій громадян, у тому числі які опинилися в складних життєвих обставинах.
ФК 6. Знання і розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і соціальних служб.
ФК 7. Здатність до співпраці у міжнародному середовищі та розпізнавання міжкультурних проблем у професійній практиці.
ФК 8. Здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з соціальними об’єктами в польових і лабораторних умовах.
ФК 9. Здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів.
ФК 10. Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.
ФК 11. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам із врахуванням їх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей.
ФК 12. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту.
ФК 13. Здатність до розробки та реалізації соціальних проектів і програм.
ФК 14. Здатність до застосування методів менеджменту для організації власної професійної діяльності та управління діяльністю соціальних робітників і волонтерів, іншого персоналу.
ФК 16. Здатність дотримуватися етичних принципів та стандартів соціальної роботи.
ФК 17. Здатність виявляти і залучати ресурси організацій-партнерів з соціальної роботи для виконання завдань професійної діяльності.
ФК 18. Здатність до генерування нових ідей та креативності у професійній сфері.
ФК 19. Здатність оцінювати результати та якість професійної діяльності у сфері соціальної роботи.
ФК 20. Здатність до сприяння підвищення добробуту і соціального захисту осіб, здійснення соціальної допомоги та надання підтримки тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
Програмні результати навчання
Програмні результати навчання, контрольні заходи та терміни виконання завдань повідомляються студентам на першому занятті, при ознайомленні з Силабусом ОК.
У результаті вивчення кредитного модуля «Методи і технології соціальної роботи: вітчизняні і зарубіжні практики» студенти зможуть:
ПРН 1. Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування професійних і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.
ПРН 3. Ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
ПРН 5. Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні методи їх вирішення, передбачати наслідки.
ПРН 6. Розробляти перспективні та поточні плани, програми проведення заходів, оперативно приймати ефективні рішення у складних ситуаціях.
ПРН 9. Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги.
ПРН 10. Аналізувати соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
ПРН 11. Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, міжособистісних стосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин.
ПРН 13. Використовувати методи соціальної діагностики у процесі оцінювання проблем, потреб, специфічних особливостей та ресурсів клієнтів.
ПРН 14. Самостійно визначати ті обставини, у з’ясуванні яких потрібна соціальна допомога.
ПРН 15. Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.
ПРН 17. Встановлювати та підтримувати взаємини з клієнтами на підґрунті взаємної довіри та відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи, надавати їм психологічну підтримку й наснажувати клієнтів.
ПРН 21. Демонструвати толерантну поведінку, виявляти повагу до культурних, релігійних, етнічних відмінностей, розрізняти вплив стереотипів та упереджень.
ПРН 22. Демонструвати уміння креативно вирішувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.
ПРН 23. Конструювати процес та результат соціальної роботи в межах поставлених завдань, використовувати кількісні та якісні показники, коригувати план роботи відповідно до результатів оцінки.
Комплексність проблем соціальної роботи та соціально-педагогічної діяльності, складність об’єктів і суб’єктів соціальних перетворень, необхідність при обмеженому об’ємі соціальних ресурсів одержання максимально значимого і ефективного результату – все це вимагає технологізації соціальної (соціально-педагогічної) роботи, а специфіка цього виду діяльності визначає характер тих методів і технологій, які використовуються фахівцями СР, соціальними педагогами.
Соціальні технології – це спосіб реалізації конкретного складного процесу шляхом розчленовування його на систему послідовних взаємозалежних процедур і операцій, що виконуються однозначно; стандартний комплекс методично описаних і практично впроваджених дій і/чи процедур, які об’єднані у певній послідовності або сполученні і дають вимірюваний або інший відчутний соціальний результат у соціальній сфері.
Навчальний курс/освітній компонент «Методи і технології соціальної роботи: вітчизняні і зарубіжні практики» є складовою частиною дисциплін професійного циклу нормативного блоку підготовки соціальних працівників і розкриває теоретичні основи методів і технологій соціальної роботи, соціально-педагогічної діяльності, а також запропоновані різні технологічні підходи до розв’язання найбільш типових на сьогоднішній день соціальних і соціально-педагогічних проблем, оскільки охопити всі напрямки соціальної роботи і соціально-педагогічної діяльності, враховуючи їх різноманіття, неможливо. Його вивчення передбачає підвищення професійної компетентності майбутніх соціальних працівників та сприяє оволодінню необхідними методами і технологіями фахової діяльності в галузі соціальної роботи.
Мета курсу – ознайомлення студентів з основними характеристиками методів і технологій соціальної роботи, соціально-педагогічної діяльності та сприяти оволодінню методиками їх запровадження, знайомство із актуальними й ефективними вітчизняними і зарубіжними практиками соціальної роботи.
Завдання курсу:
• розкрити зміст технологічного підходу до сучасної практики соціальної роботи та соціально-педагогічної діяльності з точки зору теоретичних засад технологій визначеної діяльності та їх характеристики;
• визначити зміст понять: «метод», «методи соцільної роботи», „технологізація соціальної (соціально-педагогічної) роботи”, функції технологій соціальної роботи та моделі і форми СР в Україні та світі;
• надати базові знання, щодо основних методів і загальних технологій соціальної роботи: соціальну діагностику, соціальну експертизу, соціальне передбачення і соціальне проектування, технології соціальної профілактики та адаптації, соціальної реабілітації та терапії, методів індивідуальної, групової, масової роботи та роботи в громаді, комунікативні технології; систему соціальної роботи у зарубіжних країнах;
• розкрити специфіку міждисциплінарних технологій і методик, які використовуються в соціальній роботі: організаційно-управлінські технології, соціологічні технології, соціальні, педагогічні та психологічні методи в соціальній роботі, аналізуючи вітчизняний і зарубіжний досвід та практики.
Особливістю впровадження в освітній процес інноваційних педагогічних технологій є використання в умовах ЗВО компетентністного підходу, а також формування і розвиток у майбутніх здобувачів низки важливих компетентностей, серед яких – інтегральна, загальні та спеціальні (фахові) компетентності, якими має оволодіти бакалавр у процесі підготовки за ОПП.
Освітній компонент «Методи і технології соціальної роботи: вітчизняні і зарубіжні практики» спрямовано на формування і розвиток наступного комплексу компетентностей та програмних результатів навчання:
Програмні компетентності
ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у соціальній сфері або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності (ЗК)
ЗК 4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 5. Здатність планувати та управляти часом.
ЗК 6. Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності.
ЗК 8. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК 9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 12. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК 13. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети
ЗК 14. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.
ЗК 15. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
Фахові компетентності (ФК)
ФК 1. Знання і розуміння сутності, значення і видів соціальної роботи та основних її напрямів (психологічного, соціально-педагогічного, юридичного, економічного, медичного).
ФК 2. Здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів.
ФК 3. Знання і розуміння нормативно-правової бази стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення.
ФК 4. Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади.
ФК 5. Здатність до виявлення, соціального інспектування і оцінки потреб вразливих категорій громадян, у тому числі які опинилися в складних життєвих обставинах.
ФК 6. Знання і розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і соціальних служб.
ФК 7. Здатність до співпраці у міжнародному середовищі та розпізнавання міжкультурних проблем у професійній практиці.
ФК 8. Здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з соціальними об’єктами в польових і лабораторних умовах.
ФК 9. Здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів.
ФК 10. Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.
ФК 11. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам із врахуванням їх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей.
ФК 12. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту.
ФК 13. Здатність до розробки та реалізації соціальних проектів і програм.
ФК 14. Здатність до застосування методів менеджменту для організації власної професійної діяльності та управління діяльністю соціальних робітників і волонтерів, іншого персоналу.
ФК 16. Здатність дотримуватися етичних принципів та стандартів соціальної роботи.
ФК 17. Здатність виявляти і залучати ресурси організацій-партнерів з соціальної роботи для виконання завдань професійної діяльності.
ФК 18. Здатність до генерування нових ідей та креативності у професійній сфері.
ФК 19. Здатність оцінювати результати та якість професійної діяльності у сфері соціальної роботи.
ФК 20. Здатність до сприяння підвищення добробуту і соціального захисту осіб, здійснення соціальної допомоги та надання підтримки тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
Програмні результати навчання
Програмні результати навчання, контрольні заходи та терміни виконання завдань повідомляються студентам на першому занятті, при ознайомленні з Силабусом ОК.
У результаті вивчення кредитного модуля «Методи і технології соціальної роботи: вітчизняні і зарубіжні практики» студенти зможуть:
ПРН 1. Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування професійних і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.
ПРН 3. Ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
ПРН 5. Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні методи їх вирішення, передбачати наслідки.
ПРН 6. Розробляти перспективні та поточні плани, програми проведення заходів, оперативно приймати ефективні рішення у складних ситуаціях.
ПРН 9. Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги.
ПРН 10. Аналізувати соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
ПРН 11. Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, міжособистісних стосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин.
ПРН 13. Використовувати методи соціальної діагностики у процесі оцінювання проблем, потреб, специфічних особливостей та ресурсів клієнтів.
ПРН 14. Самостійно визначати ті обставини, у з’ясуванні яких потрібна соціальна допомога.
ПРН 15. Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.
ПРН 17. Встановлювати та підтримувати взаємини з клієнтами на підґрунті взаємної довіри та відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи, надавати їм психологічну підтримку й наснажувати клієнтів.
ПРН 21. Демонструвати толерантну поведінку, виявляти повагу до культурних, релігійних, етнічних відмінностей, розрізняти вплив стереотипів та упереджень.
ПРН 22. Демонструвати уміння креативно вирішувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.
ПРН 23. Конструювати процес та результат соціальної роботи в межах поставлених завдань, використовувати кількісні та якісні показники, коригувати план роботи відповідно до результатів оцінки.
- Учитель: Лариса Володимирівна Кальченко
- Учитель: Олександра Павлівна Скоромна